Розвиваємо мовленнєве дихання.
Одні діти говорять тихо.інші- прямо-таки кричать.Зауваження не допомагають змінити гнучкість,або це вдається,але на дуже короткий проміжуток часу.Деяким дітям можна бути ораторами,тому що розповідають дуже чітко,виразно,зрозуміло-приємно послухати.Інші не вміють навіть заучений вірш виразно розповісти на ранку.І скільки не прикладати зусиль- усе марно.Вважається,що не дано.Чи це так?
Якість мовлення.його гучність,плавність,інтонаційна виразність багато в чому залежить від мовленневого дихання.Неможливо вимовити жодного звуку,не залучивши до роботи дихальну систему.Фізіологічне дихання ми не контролюємо,воно відбувається рефлекторно,безупинно.Вдих і видих відбувається через ніс,і за тривалістю ці процеси є однаковими.Мовленневе дихання істотно відрізняється.По-перше,воно контролюється нашою свідомістю;по-друге,вдих - через рот,вдих дуже короткий,а видих досить довгий,між вдихом і видихом передбачається пауза.Крім усього переліченого вище важливим є те,що мовленневого дихання можна навчитися.
Послухайте,як дихає ваша дитина,чи не утрудняється в неї носове дихання,чи не довадиться дитині тримати рот відкритим.Ротова порожнина виконує відразу три функції:механічне оброблення їжі,звукотворення і дихання.